- рукопокладати
- Здійснювати рукопокладення; хиротонізувати; висвячувати
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
рукопокладати — а/ю, а/єш, недок., рукопокла/сти, аду/, аде/ш, док. Висвячувати когось у духовний сан покладанням на його голову рук … Український тлумачний словник
хіронісати — рукопокладати, освячувати на духовну посаду покладенням на голову освячуваного рук особи вищого священного сану … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
рукопокласти — див. рукопокладати … Український тлумачний словник
висвячувати — і посвячувати, освячувати Те саме, що рукопокладати … Словник церковно-обрядової термінології
святити — 1. Здійснювати обряд освячення; освячувати; 2. Висвячувати в духовний сан, рукопокладати; хиротонізувати; інститувати … Словник церковно-обрядової термінології
хиротонізувати — Здійснювати хиротонію; висвячувати на священнослужителя; рукопокладати; висвячувати; ставити … Словник церковно-обрядової термінології